Практично всі жилі кімнати ми звикли ховати від сторонніх очей, адже це глибоко особисті простори. У їх оформленні відіграють роль тільки наші суб’єктивні смаки і переваги. Лише вітальня, через свою відкритість, є візитною карткою домашнього інтер’єра і дизайнерських пристрастей господарів. Однак приміщення для прийому гостей не слід перетворювати в парадну вивіску, що має подобатися всім. Найголовніше, аби вітальня була затишною і відповідала бажанням і потребам тих, хто в ній знаходиться.

За старих часів вітальня була винятково кімнатою для гостей. У сучасному розумінні вітальня — це ще й місце відпочинку її власників. Фахівці стверджують, що зараз в моді англійський стиль.

Вітальня в англійському стилі — царство світла і тепла, збагачене м’якими затишними вовняними диванами зі шляхетною зелено-золотавою оббивкою. Парні лампи з важкою мармуровою підставою і абажурами з тканини. Колоніальна скринька з обробленого металом дерева, багатий годинник, масивність, але в міру. Дизайн вітальні англійського будинку нагадує міцність. Це не тільки стіни, але й масивні речі. Матеріали важкі, зате витончені. Стіни можуть бути пофарбованими, обробленими дерев’яними панелями чи обклеєні шпалерами. Особливо популярні шпалери для вітальні, які імітують тканину, — це найдорожчий і найрозкішніший варіант. Штори для вітальні доцільно вибирати в тон аксесуарів: абажура, подушкам тощо. Будь-який англійський дизайн інтер’єра вітальні містить «наліт» колоніальності. В оформленні є й індійське, і китайське мистецтво, і вироби країн Карибського басейну. Вітальня в англійському стилі вимагає багато місця, тому розмір кімнати має становити від 25 до 40 квадратних метрів.

При зонуванні просторих приміщень з відкритим плануванням зазвичай виділяють обідню зону (їдальню) і зону відпочинку. У невеликих квартирах вітальня часто поєднує функції загальної кімнати, місця для прийому гостей і кімнати відпочинку. Тому залежно від того, яке навантаження нестиме вітальня у будинку, слід вибирати для неї облаштування. Дизайн цієї кімнати не виключає проведення експериментів з формами, матеріалами і стилями: витонченою неокласикою, вишуканим мінімалізмом чи арт-деко. Класичний інтер’єр може бути як строгим, так і вигадливим, навіть помпезним, де цілком доречні меблі, багато прикрашені різьбленням й інкрустацією. Холодний аскетичний стиль хай-тек припускає домінування металу і скла. Для апартаментів у стилі бароко й ампір характерна пишнота. Вирішуючи, яким буде інтер’єр вітальні, слід ураховувати, насамперед, функціональність різних нововведень, а також їх гармонійну взаємодію у приміщенні.

До колірного оформлення інтер’єра житла, а особливо вітальні, треба підходити дуже ретельно, хоча ніяких чітких і строго прописаних правил немає. Основний принцип самостійних дизайнерських рішень — відсутність дисонансу між тоном вітальні і колірною гамою інших кімнат. Інша умова — повна гармонія у сполученні різних відтінків. Якщо будинок постійно наповнений гостями, то у вітальні доречно використовувати теплі кольори (червоний, жовтогарячий, жовтий), які сприяють створенню гарного настрою.

У приміщенні, призначеному для відпочинку, як основні поєднання підійдуть синій, зелений чи блакитний кольори. За допомогою кольору чи його насичених відтінків можна візуально розділити кімнату на дві частини, залежно від необхідності: наприклад, їдальню зробити яскравою і святковою, а місце, де знаходиться телевізор чи домашній кінотеатр, оформити в спокійних, непомітних тонах. Поціновувачам білого слід пам’ятати, що він освітлює насичені кольори. Так, синій на його тлі виглядатиме як темно-блакитний, а чорний набуде сіруватого відтінку. Останнє сполучення краще використовувати з обережністю: різкий контраст може навіть дратувати.

Щодо правильного вибору колірного рішення для кімнат, слід звернути увагу на те, що, по-перше, при світлому фарбуванні стін приміщення здається ширшим і вищим; по-друге, темні контрастні стіни візуально звужують кімнату; по-третє, стеля виглядатиме вищою, якщо вона пофарбована світліше від стін; по-четверте, шпалери з вертикальними елементами візерунка роблять кімнату вищою; по-п’яте, подушки, гардини, абажури, які контрастують із загальною колірною гамою, можуть оживити приміщення, внісши необхідну розмаїтість.

Виробники меблів також вкладають у слово «вітальня» різний зміст. Російські, чеські, польські, словацькі набори для віталень найчастіше складаються з м’яких меблів (диван + два крісла), журнального столика і «стінки». А західноєвропейські виробники здебільшого прирівнюють вітальню до їдальні і комплектують обіднім столом, стільцями, буфетом, комодом. Ось чому вибирати меблі для вітальні найкраще з різних елементів, відповідно до власного сприйняття того, що в ній має знаходитися.

Кожна вітальня має свій «центр»: традиційний камін, телевізор чи домашній кінотеатр. Довкола нього і розташовуються м’які дивани і зручні крісла. «Родзинкою» вітальні може стати невеликий столик, за яким зручно попити каву чи почитати журнал. Яскравими елементами декору стають оригінальні підставки, тумби, стійки й інші меблі для апаратури і ТВ. Чимало предметів меблів у вітальні обладнують роликами. «Мобільні» меблі дуже модні і зручні, їх легко пересувати з місця на місце.

Контури приміщення, обриси і відчуття від його сприйняття залежать від багатьох чинників: декору, архітектури і навіть кольору. Але головною і незамінною умовою при розмежуванні основних зон вітальні є світлове оформлення. Світло допоможе сконцентрувати увагу на окремих ділянках кімнати, як-от: обідній стіл чи домашній кінотеатр.

Яскраве освітлення сприяє створенню ділового настрою. Чим вищою є температура розжарювання лампи і чим більше в спектрі блакитного кольору, тим чіткішим буде сприйняття навколишніх предметів. Подібний ефект вважається прерогативою багатьох флуоресцентних джерел світла. А ось низькотемпературні лампи додають обстановці чарівну загадковість, немов огортаючи предмети легким серпанком. Прихильникам різкого і холодного настрою радимо звернути увагу на високотемпературні лампи. Тим, хто мріє про розкішний інтер’єр, зазвичай рекомендують використовувати галогенні і флуоресцентні лампи верхнього діапазону потужності.