Нерухомість у Криму: пропозиції ще далеко до попиту

На первинному ринку житла у південному регіоні України найвищими цінами характеризується Ялта. У центральних районах вартість квадратного метра житла становить 2–3,5 тис. у.о., тоді як на околицях міста ціни коливаються у межах 0,6–1,5 тис. у.о. за м кв. На «вторинці» ціни дещо нижчі — від 1–1,5 тис. у.о. за м кв. у центрі до 0,5–0,6 тис. у. о. за м кв. на околицях. Певна річ, що в Криму, надзвичайно привабливому з погляду інвестицій регіоні, прагнуть зайняти свою ринкову нішу не тільки українські будівельні компанії. І, попри міцні позиції місцевих «старожилів» (скажімо, «Консоль», яка споруджує до 80% всього житла на півострові), тут з’являється чимало російських і турецьких будівельних фірм, орієнтованих на роботу з власним інвестиційним капіталом. Загалом ринок житла чорноморського узбережжя відзначається значною кількістю елітної, а, отже, дорогої первинної нерухомості. Натомість економічний сегмент становить вторинна нерухомість.

Офісна нерухомість

З погляду капіталовкладень і швидкого повернення інвестицій доволі вигідним для інвесторів є сегмент офісної нерухомості Криму. Значний дисбаланс між попитом і пропозицією зумовлює чималий інтерес інвесторів, особливо українських, до ринку офісних приміщень. Більше того, бізнесмени часто не звертають уваги на самих орендарів і довгостроковість відносин з ними. Аналітики відверто говорять про занадто низькі вимоги до пропонованих проектів нових будинків. Багато хто вважає, що бізнес-центр можна будувати де завгодно, адже головне — отримати якомога більшу кількість корисних квадратних метрів. Така позиція на ринку може призвести до того, що багато збудованих офісів залишаться напівпорожніми. З?поміж найпоширеніших помилок: відсутність достатньої кількості паркувальних місць, внутрішньої інфраструктури, слабка потужність ліфтових вузлів, а також розміщення в одній будівлі кількох несумісних функцій, наприклад, житлової, офісної й торговельної.Щодо цінової політики, то, наприклад, вартість квадратного метра в офісі класу «А» у центральній частині Севастополя (на вул. Очаківців) від будівельної компанії «Консоль» становила 1 000 у.о. при орендних ставках від 20 у.о. за м кв..Водночас, спостерігається гострий дефіцит на офісні приміщення класу «В» й «С». І хоча облаштування таких приміщень заплановано у новобудовах спальних районів, їх місце розташування не задовольняє споживачів. Компанії надають перевагу оренді нежитлових фондів на перших поверхах у зручних для ведення бізнесу місцях, тим більше, що орендні ставки таких площ є нижчими, ніж в офісних центрах. Зростаючий попит на такі приміщення, а також на переведені у нежитловий фонд квартири спостерігався упродовж 2005 року, що спричинило зростання попиту на послуги зі зміни цільового призначення житла і ріст цін на квартири-офіси на 35–50%.

Торгівельна нерухомість

Характерною особливістю ринку торговельної нерухомості у 2004-2005 роках була стабільність: орендні ставки в торгових центрах (ТЦ) два роки поспіль не змінюються і залежать здебільшого від місця розташування, професійно реалізованої концепції, співтовариства орендарів і ступеня відвідуваності ТЦ. Однак девелопери зауважують, що прибутковість від інвестицій у торговельну нерухомість значно знизилась порівняно з 2000 роком, незважаючи на недостатнє насичення ринку торговими площами. Внаслідок цього девелопери й інвестори серйозно задумуються над питанням поліпшення якості проектів із будівництва ТЦ.Наприклад, у Севастополі функціонує шість універсальних торгових центрів. З них два ТЦ створено внаслідок реконструкції, проте розміри торговельних залів не відповідають вимогам великих мережевих ритейлорів. У центрі міста споруджено два сучасних офісно-торговельних комплекси, але й вони не задовольняють існуючий попит на подібні приміщення.Наразі у Севастополі будують ще три офісно-торговельні комплекси, однак, цей процес відбувається досить повільно, без активної реклами й чіткої концепції. В одному комплексі передбачено 2329 м кв. офісних площ, у двох інших по 2000 м кв. і 7000 м кв. торгових й офісних площ. Отже, можна говорити відсутність у місті повноцінних офісно-торгових центрів. Більшість споруджуваних об’єктів забезпечать приміщеннями лише певного призначення (офіси або торгівля). За словами експертів, на Севастопольський ринок планують увійти великі українські й російські ритейлори. Проте існує серйозний стримувальний чинник — відсутність у місті готових торгових площ, які б відповідали всім вимогам і здавались в оренду. Для прикладу, торговельні мережі «АТБ-Маркет» з Дніпропетровська тривалий час шукають торгову площу розміром понад 800 м кв., а компанія «Рейнфорд» потребує більше ніж 1000 м кв.. «Фоззі» й «Фуршет» також хочуть розширюватись за рахунок орендованих площ, і потребують приміщення площею, не меншою від 1000 м кв.. З огляду на те, що чисельність населення Севастополя становить 400 тисяч, а нормою є один продуктовий супермаркет на 20 тисяч мешканців, потребу міста в торгових центрах від 1000 м кв. можна оцінити цифрою 10–15 комплексів. Найбільший дефіцит — у торгових залах площею від 400 до 1000 м кв. (дискаутери й супермаркети). Меблеві всеукраїнські мережі готові відкрити свої відділення у орендованих приміщеннях площею від 200 м кв.. Аналогічна ситуація і з операторами ринків побутової техніки й будівельних матеріалів оздоблювальної групи.Таким чином, у Криму попит на оренду приміщень є вищим, ніж на їх купівлю. Здебільшого купують вбудовані або окремо розташовані приміщення. До того ж лише окремі ритейлори, як правило, великі мережеві оператори, розглядають питання купівлі приміщень, адже йдеться про великі капіталовкладення, якими не володіють дрібні оператори торгівлі.Спостерігається також брак приміщень площею від 40 до 100 м кв., які використовують переважно для ювелірних магазинів, розважального бізнесу, ресторанів, а також — торгівлі промисловими товарами, орієнтованих на споживачів середнього статку. Якщо донедавна такі приміщення брали винятково в оренду, то протягом останніх двох років багато компаній віддали перевагу їх купівлі. Скажімо, витрати на щомісячну оренду приміщення площею 40 м кв. становлять 2 000 у.о., а купівля такого магазину коштує близько 80 тис. у.о. або 2 000 у.о. за 1 м кв.

Санаторно-курортна нерухомість

Незважаючи на те що будівництво і багатоквартирного, й індивідуального житла у містах південного регіону залишається дуже привабливим і цікавим бізнесом, інвестори дедалі частіше звертають увагу на рекреаційну нерухомість, для розвитку якої щедра природа надала найкращі умови. Проте скористатись ними можна лише під час туристичного сезону, який на українському узбережжі нетривалий. Орієнтуючись на довгострокову перспективу, інвестори, котрі працюють у даному сегменті, вже замислюються над заходами, які б сприяли розширенню «сезону заповнюваності», звідси — й інтерес до проектів розважальної інфраструктури. Загалом рекреаційна нерухомість є одним з найперспективніших напрямів розвитку українського ринку. Що ж до Криму, то найбільш вдалими у цьому регіоні, як стверджують експерти, є капіталовкладення у розважальні комплекси й готелі. Пансіонати, санаторії й будинки відпочинку надають тільки лікувально-оздоровчі послуги, якісний рівень яких забезпечується не скрізь. Натомість ринок потребує таких девелоперів, які б об’єднали інвесторів різних напрямів для комплексного розвитку об’єктів рекреаційної нерухомості.