Лід та бурульки утворюються внаслідок перепаду температур між центральною частиною та краями даху, на якому розташовані водостоки та ринви. Причини цього перепаду бувають природного або техногенного походження. У першому випадку сонячна радіація спричиняє повільне танення снігу і коливання температур із переходом через позначку «нуль» градусів. Причинами техногенного походження є розміщення на горищах теплогенеруючого обладнання без належної у таких випадках теплоізоляції, або ж переобладнання горища під мансарду, здійснене із порушенням відповідних теплоізоляційних нормативів.

Сніг, що знаходиться на даху, сам по собі жодної небезпеки не становить. Однак, коли розпочинається його танення, то за відсутності шляхів швидкого сходу талої води з покрівлі при настанні «мінусової» температури повітря вона перетворюється на лід. Найсприятливішими періодами для утворення льоду та бурульок на дахах є пізня осінь та рання весна, коли температура повітря коливається навколо позначки «нуль» градусів. Утворення льоду та бурульок на даху становить небезпеку не тільки для життя людей, а й для автотранспорту, який стоїть перед будинком; фасаду та окремих архітектурних елементів будинку, а також для самого даху, механічне очищення якого від льоду та бурульок різко знижує термін його служби.

Монтаж антикригової системи на основі нагрівального кабелю дозволяє не допустити утворення льоду на краях дахів, у водостічних трубах та інших місцях його ймовірної появи та забезпечити безперебійну роботу системи організованого водостоку протягом усього зимового періоду. Переваги встановлення антикригової системи очевидні: відсутність нагромаджень снігу на краях покрівлі, а, отже, істотне зниження ймовірності протікання даху та його механічного пошкодження при очищенні; уникнення утворення бурульок; збільшення терміну служби водостічної системи (жолоба, труб і лотків); зникнення загрози появи грибків на стінах та на даху; збереження фасаду будівлі.

Нагрівальні кабелі бувають резистивні і саморегулюючі. У резистивних кабелях теплогенеруючим елементом є металева жила. Лінійне тепловиділення резистивного кабелю становить від 5 до 30 Вт/м. Особливістю такого типу кабелів є абсолютно однакова тепловіддача на усіх його ділянках, позаяк потреба в теплі на кожній ділянці даху і водостічної системи суттєво відрізняється, особливо, якщо дах має складну форму або ж на ньому присутні мансардні вікна. Це призводить до того, що на одних ділянках резистивний кабель перегрівається, тоді як на інших може бути недостатньо теплим, щоб забезпечити ефективне функціонування антикригової системи. До того ж секції резистивного кабелю мають чітко фіксовану довжину, причому розміри покрівель та водостоків у кожному конкретному випадку істотно відрізняються — що також значно ускладнює процес проектування антикригової системи та її монтажу. Водночас, вагомою перевагою резистивних кабелів є їх низька ціна. До найвідоміших виробників цих кабелів належать DE-VI (Данія), Аlсаtеl (Норвегія, Франція), ССТ (Росія). Через наведені недоліки за останні роки популярність резистивних кабелів зменшилась, і на зміну їм прийшли значно досконаліші саморегулюючі кабелі.

Теплогенеруючим елементом саморегулюючих кабелів є спеціальна теплогенеруюча пластикова матриця, яка є унікальним полімерним напівпровідником. Лінійне тепловиділення саморегулюючого кабелю — від 6 до 90 Вт/м. Головною перевагою такого кабелю, на відміну від резистивного, є різниця між тепловиділенням по всій довжині кабелю, яке змінюється залежно від локальних тепловтрат. Кожна ділянка саморегулюючого кабелю пристосовується до конкретних зовнішніх умов. Тепловиділення збільшується при зниженні температури повітря і, особливо, у разі появи вологи. Таким чином, максимальна потужність виробляється тільки у тих зонах, де є загроза обмерзання кабелю, що, у свою чергу, дозволяє заощаджувати електроенергію.

Іншою перевагою саморегулюючого кабелю є його висока надійність. Так, якщо резистивний кабель у водостічній системі занесе опалим листям та брудом, то він через короткий час вийде з ладу через перегрів. Натомість саморегулюючий кабель в аналогічній ситуації автоматично знизить тепловиділення до рівня, за якого перегрів кабелю та його подальший вихід із ладу буде просто неможливим. До речі, саморегулюючий кабель не може перегрітися чи перегоріти навіть при перетині між собою його сусідніх ниток (що недопустимо для резистивного кабелю). І, наостанку, довжина саморегулюючого кабелю може бути довільною (тоді як резистивний кабель має фіксовану), що також впливає на зменшення витрат. Популярними на ринку є саморегулюючі кабелі виробників THERMON (США), Nelson (США), Raihem (США), Isopad (Німеччина), НеаtТrасе (Велика Британія).

Попри те, що саморегулюючі кабелі є дорожчими від резистивних, монтаж антикригової системи на їх основі завдяки особливостям та характеристикам саморегулюючого кабелю обійдеться лише на 15-20% дорожче, ніж системи на основі резистивного кабелю. Якщо додати до цього економію електроенергії та набагато вищу надійність антикригових систем на основі саморегулюючого кабелю, стає зрозумілим, чому на сьогодні вони завоювали абсолютну першість у таких «холодних» країнах, як Канада, Фінляндія, Швеція та Норвегія.

Ще одним видом кабелів, який поєднує характеристики резистивних і саморегулюючих кабелів, є зональні кабелі. Теплогенеруючим елементом у них є спірально накладений на дві струмопровідні жили дріт із сплаву високого опору. Лінійне тепловиділення зонального кабелю становить від 15 до 70 Вт/м, і є фіксованим, як і у резистивних кабелях. Однак вони мають одну із важливих переваг саморегулюючих кабелів — довільну довжину, і розрізати їх можна безпосередньо на об’єкті монтажу. Основною сферою застосування зональних кабелів є довгі водостічні труби великого діаметра. У цьому випадку їх можна комбінувати із саморегулюючим кабелем. З-поміж основних виробників цього виду кабелів — НеаtТrасе (Велика Британія) і THERMON (США).

Спеціально для експлуатації в умовах підвищеної складності російська фірма ССТ розробила броньований кабель із надвисокою механічною міцністю та підвищеною стійкістю до короткотермінових перевантажень. Механічний захист такого кабелю забезпечує двошарова броня зі сталевих оцинкованих дротів. Броньований двожильний кабель підвищеної потужності має низку характеристик саморегулюючих кабелів, а саме: пласке поперечне січення, підключення з одного кінця, а також можливість використання стандартних елементів для кріплення кабелю.

Загальними вимогами до кабелів усіх типів є стійкість до сонячної радіації, атмосферних опадів, широкий діапазон робочих температур (від -40°С до +80°С на сонці), висока міцність як оболонки, так і кабелю загалом. Не менш важливим є дотримання вимог електробезпеки — адже кабелі, як правило, працюють під напругою 220 В. Саме тому вони повинні мати двошарову ізоляцію, металевий екран із опором не більше ніж у мідної жили січенням 1 мм2 та стійку оболонку.

Проте не слід забувати, що кабель є всього лише одним з елементів антикригової системи. Не менше уваги потрібно приділити і автоматиці, яка керує роботою системи. Центральним елементом у ній є термостати або міні-метеостанції, які покликані вмикати та вимикати систему залежно від коливань температури повітря (термостати) або за допомогою розгалуженої системи датчиків, ураховуючи та аналізуючи більший комплекс чинників — зокрема, опади, вологість повітря та наявність води на даху (міні-метеостанції). Також автоматика має надійно спрацьовувати у непередбачуваних ситуаціях, наприклад, при порушенні ізоляції чи різких перепадах напруги. Окрім термостатів та міні-електростанцій, автоматика містить силові та інформаційні кабелі, розподільчі коробки та елементи кріплення нагрівального кабелю. Лідерами на ринку автоматики для антикригових систем є DE-VI (Данія), OJ Electronik (Норвегія), Eberle (Німеччина).

За підрахунками фахівців, антикригова система окуповується за 2-3 сезони експлуатації. За даними метеорологів, останні роки температура повітря взимку дедалі частіше коливається біля позначки «нуль» градусів, а це означає, що проблема обледеніння дахів та утворення на них бурульок із кожним роком стає більш актуальною. Це й пояснює стрімке зростання популярності антикригових систем. Безперечно, намагатись самотужки встановити антикригову систему, яка є досить складною конструкцією, не слід — за цим краще звернутись до фахівців, котрі розроблять проект, що враховуватиме всі нюанси покрівлі та водостічної системи, підберуть оптимальну автоматику та вид кабелю, проведуть усі необхідні монтажно-налагоджувальні роботи.