Сьогодні котеджне будівництво в Україні переживає нову хвилю піднесення. Згаданий процес, насамперед, спричинений збільшенням у державі прошарку населення з середнім рівнем прибутків. Звісно, таку категорію українців вже не задовольняє проживання у три?чотирикімнатній квартирі в будинку, збудованому ще за радянських часів. Постає потреба в переїзді або в добротне житло дорадянського періоду, або в нові жилі будинки.

Нині завдяки збільшенню темпів будівництва багатоповерхового житла у великих містах попит на нове житло поліпшеного планування можна частково задовольнити. Проте на ринку нерухомості дедалі частіше починають з’являтись пропозиції придбання будинків у приміській зоні. Пропонований тип житла вже давно популярний у розвинутих європейських державах. Адже за наявності автомобіля така пропозиція виглядає надзвичайно привабливо. Тут і чисте повітря, не забруднене зайвими шкідливими викидами від міського транспорту, і відсутність такого притаманного сучасним полісам шуму. Досягнення в галузі технологій, що забезпечують необхідний для повноцінного людського існування рівень комфорту, дозволяють за помірними цінами влаштувати необхідні системи опалення, водопостачання та каналізації. Почасти саме такі системи працюють у кілька разів ефективніше від міських мереж.

Чи не найістотнішою перевагою котеджу над квартирою є наявність земельної ділянки. Додаткова площа довкола будинку розкриває широкі можливості для влаштування нових функціональних просторів, які значно підвищують рівень комфортності житла. Звісно, розвиток інфраструктури за межами міста дещо відстає, проте поступ у напрямі розбудови заміських котеджних містечок заставляє повірити, що і ця ніша буде заповнена найближчим часом.

Отже, сучасний українець, врешті-решт, зважився на переїзд у приміську зону. Тепер лишається визначитись, яким буде його нове житло. Обрати стилістику індивідуальної забудови — завдання не з легких. Важливо звернути увагу на помилки людей, котрі будували власні заміські будинки під час першої хвилі будівництва заміського житла на початку 90-их років. Адже більшість з цих споруд ще й досі стоять незавершеними через нерентабельність та низькі естетичні якості.

Неабияк впливають на формування смаків замовника котеджу стильові спрямування, які впливали на малоповерхову забудову у минулому. До цього часу вражають нас своєю красою приміські вілли минулого століття. Якими ж були стилі, на які із захопленням дивиться потенційний власник заміського котеджу?

Неоготика

Здебільшого неоготичний стиль характерний не для котеджної забудови, а для заміських резиденцій, позаяк він вирізняється суворими та стрімкими формами, притаманними для середньовічної архітектури, що вражала своєю величністю та неприступністю. Проте досить часто можна зустріти неоготичні жилі будівлі і в рядовій забудові Львова. Наприклад, вілла Юліана Ванга, розташована на вул. І. Франка (архітектор — Т.М. Тальовський). Згаданий напрям у стилістиці житлової архітектури характериується використанням таких об’ємно-просторових елементів, як вежі, стрімкі фронтонні завершення фасадів, високі лучкоподібні вікна та інші форми, властиві середньовічним оборонним та палацовим спорудам. Спектр будівельних матеріалів, що використовувався при зведенні таких будівель, обмежується переважно нетинькованою цеглою, природним, грубо обробленим каменем і керамічною черепицею, що надавало будівлям ще більшої похмурості, неприступності та казковості.

Неоромантизм

Цей напрям близький за своєю стилістикою до неоготики завдяки архітектурним мотивам, притаманним для середньовічних замків та фортець. Проте в житловій архітектурі його можна зустріти досить часто. Наприклад, будинки на вулицях Глінки та Генерала Чупринки у Львові. Тут використано різноманітні скульптурні елементи, як-от: стилізовані колони, маскарони, розетки, скульптури казкових істот, вази, стилізовані водоскиди тощо. В оформленні фасадів таких споруд переважають масивний руст, тиньк, металеві ковані елементи, керамічна черепиця.

Функціоналізм

Напрям поширений у житловій архітектурі середини 1930-их років, що задовольняв потреби переважно заможного прошарку населення. Характерними формами для цього стилю стали обмежені геометричні конструктивні елементи, строгі кубічні та півкруглі об’єми, стримані декоративні елементи, а також хвилеподібні фасади, S-подібні балкони та заокруглені кути. Майже відсутні скульптурні елементи, за винятком кулястих об’ємів, що ними часто прикрашали вхідні зони до будинків. Притаманним декором таких споруд є вставки з нетинькованої цегли, чіткі та лаконічні металеві елементи огородження балконів та терас. Будівлі, які належать до згаданої стилістики, можна зустріти на львівських вулицях. Характерними рисами котеджної забудови в стилі функціоналізму є поміркованість, раціональність, практичність, функціональність, які роблять житло максимально зручним та комфортним.

Неокласицизм

Стиль, характерний наслідуванням класичних форм в архітектурі, здебільшого використовували для великих громадських будівель. Проте його мотиви можна знайти і в малоповерховій забудові. Тут часто зустрічаються класичні вікна з півкруглими завершеннями, великі балкони та тераси з балюстрадами, колони, пілястри, сандрики, класицистичні трикутні фронтонні завершення. В оздобленні фасадів використовується нетинькована цегла, руст, різноманітні скульптурні елементи, чаші та вази. Стиль є своєрідним символом добробуту, достатку та аристократичності, і вражає багатством декору екстер’єрів, більш характерного для великих резиденцій, аніж для скромних та економічних котеджів.

Сецесія

Котеджна забудова Львова представлена напрямом «садибного» або «двіркового» стилю, характерного вільними інтерпретаціями та стилізацією класичних форм. В основі згаданого стилю лежало прагнення архітекторів використати в своїх творах історичні зразки садиб польської шляхти у модернізованому трактуванні. Особливо популярним було будівництво житла в такій стилістиці під час панування Польщі на Західній Україні. Більше того, «садибний стиль» у ХІХ столітті пропагувався як офіційний, модний з-поміж польської аристократії. Фактично цей напрям — продовження національно-романтичної течії європейського модерну, і його характерними ознаками є високі черепичні покрівлі, спрощені фронтони і колонні портики. У «садибному стилі» велося переважно будівництво малоквартирних жилих будинків, котеджів.

Ми надзвичайно стисло оглянули стилі, в яких велась малоповерхова забудова. І саме ці напрями на сьогодні неабияк впливають на формування образу заміського будинку в уяві потенційного замовника індивідуального житла.

Тож який стиль є зараз найбільш популярним у будівництві котеджів?

Запитання досить складне, адже на ринку матеріалів для котеджного будівництва існує різноманіття будівельних матеріалів та конструкцій. З іншого боку, стилістика сучасного котеджу визначається купівельною спроможністю замовника.

Ексклюзивні проекти, звичайно, дорогі, проте вони є гарантією неповторності, своєрідності й унікальності котеджу. А тому ви не зустрінете його аналога, скажімо, на сусідній вулиці.

На противагу індивідуальним і, як правило, дешевші за вартістю, виступають типові проекти котеджів. Проте завжди можна надати індивідуальних рис типовому проекту завдяки зміні оздоблювальних елементів та використанню додаткового декору. Але робити це без попередніх консультацій з фахівцем не слід.

Потрібно також відзначити залежність вирішення фасадів об’єкта від його місця розташування та площі ділянки, на якій він розміщений. Якщо йдеться про щільну забудову у котеджних містечках, тут не треба намагатись якомога сильніше виділятись з-поміж інших сусідів, аби не порушувати архітектурний ансамбль містечка і зберегти естетичні характеристики всіх будинків.

Сучасний котедж відзначається більшою економічністю екстер’єру й інтер’єру, аніж будинки, збудовані хоча б півстоліття тому. Мансардне приміщення тепер значно частіше використовують у ролі жилого з метою запобігання перевитрат будівельних матеріалів та коштів для нормальної експлуатації приміщень. Звідси — поява на фасадах дахових вікон у площині покриття та таких, що виступають за її межі.

Розвиток виробництва віконних конструкцій дозволяє значно урізноманітнити фасад сучасного котеджу. Щоразу більшої популярності набувають великі вікна, які забезпечують хороше природне освітлення в інтер’єрах будинку. Сучасні технології, залучені для виробництва вікон, сприяють максимальному скороченню тепловтрат у приміщеннях. А це, в свою чергу, створює нові можливості у застосуванні віконних прорізів для урізноманітнення фасадів будівлі.

Отже, сучасний котедж, що претендує на звання «законодавця моди» в масовому котеджному будівництві, характерний своєю функціональністю, невеликою поверховістю, економічністю в будівництві та експлуатації, простими і одночасно вишуканими фасадами, урізноманітненими об’ємно-просторовими елементами еркерів та дахових вікон, із незначним, навіть стриманим декором, із використанням нетинькованої цегли, дерева чи окремих скульптурних елементів. Розташований на невеликій за площею земельній ділянці, огороджений цікавим за своїм вирішенням огородженням. Розміри ділянки дозволяють розмістити біля будинку певні елементи благоустрою, як-от: альтанка чи літня тераса, дитяча гойдалка, мангал. З обов’язково вбудованим чи прибудованим гаражем