Неодмінним гарантом комфорту кожної оселі є тепло та цілодобове постачання гарячої води. Проте далеко не завжди державні комунальні служби спроможні забезпечити нам таке «задоволення», особливо, якщо йдеться, скажімо, про окремий будинок на околиці мальовничого лісу. Доклавши зовсім небагато зусиль, цю проблему можна легко вирішити.

Автономні системи гарячого водопостачання — не новинка на українському ринку. Їхніми аналогами були газові колонки, які стояли на кухні кожної «хрущовки». Сьогодні завдяки інтенсивному розвитку нових технологій один котел здатний цілодобово забезпечувати увесь будинок теплом і гарячою водою.

Залежно від джерела енергопостачання котли бувають газові та електричні, а за способом монтажу — стоячі та навісні. Відповідно, стоячі котли монтуються на підлогу, а навісні — на стіну. Останні, порівняно із стоячими котлами, займають значно менше місця, і можуть бути змонтовані будь-де: у кухні, у ванній кімнаті, на горищі. Зважаючи на потреби споживача, можна обрати одноконтурний або двоконтурний котел. Котел з одноконтурною конструкцією призначений нагрівати теплоносій або для системи опалення, або для системи гарячого водопостачання. Двоконтурний застосовують одночасно для обидвох систем.

Котли, в яких вода нагрівається миттєво, тобто в момент її проходження через нагрівальний елемент високої потужності (від 6 до 27 кВт), називаються проточними котлами і, як правило, навісні. Вони забезпечують безперервність гарячої води, однак, лише в одній точці. Камера згорання у таких котлах може бути як відкритою, так і закритою. У котлах із відкритою камерою згорання (іншими словами — природною тягою) повітря для горіння потрапляє з приміщення, а відпрацьовані гази ідуть у димохід. Якщо ж димохід відсутній, можна встановлювати котел лише із закритою камерою згорання. Такі котли укомплектовані спеціальною системою димовідсмоктування, внаслідок чого зникає потреба у наявності димоходу з природною тягою. Вони не спалюють у приміщенні кисень і не потребують додаткового надходження повітря для підтримки процесу горіння.

Котли накопичувального типу нагрівають воду до 55-80 градусів, після чого підтримують її температуру в автоматичному режимі. Час нагрівання води до цієї температури залежить від об’єму котла та початкової температури води. Так, для прикладу, 15-літровий бак з водою може нагрітися до вказаної температури і за 30 хв., натомість 200-літровому баку для цього може знадобитися чотири години. Котли накопичувального типу поділяються на дві категорії: тискові (працюють винятково під тиском водопроводу) та безтискові (тиск у котлі виникає у момент відкриття крану гарячої води, незалежно від її наявності у водопроводі). Тискові котли, на відміну від безтискових, дозволяють користуватися гарячою водою у кількох місцях одночасно, наприклад, приймати душ і мити посуд на кухні.

Основними елементами котлів накопичувального типу є внутрішній бак і нагрівальний елемент. Об’єм баку, як правило, може становити від 10 до 250 літрів, а потужність нагрівального елемента — від 1,2 до 2,5 кВт. Крім цього, до складу котла також входять: магнієвий анод (запобігає корозії внутрішнього баку), теплоізоляційні елементи (забезпечують збереження тепла нагрітої води), термостат (дає можливість контролювати температуру води), запобіжний клапан (для вирівнювання надлишкового тиску), а також зовнішній корпус.

Усі сучасні котли оснащені спеціальними пристроями, призначеними для збереження спокою їхніх власників. Зокрема, індикатор наявності полум’я, у разі його зникнення, відключає подачу газу; термостат, при аварійному підвищенні температури води, відключає котел; спеціальні пристрої блокують його роботу при відключенні електроенергії чи газу або зникненні тяги в димоході.

В Україну імпортуються котли таких відомих марок, як Ariston, Beretta, Biasi, Ferroli (Італія); Bosch, Vaillant, Viessmann, Junkers (Німеччина); CTC, Electrolux (Швеція); Dakon, Mora, Protherm (Чехія); Domusa, Roca (Іспанія); Frisquet (Франція) та інші.

За словами учасників ринку, обсяги продажу котлів щороку стрімко зростають. Через це найбільші імпортери котлів в Україну намагаються пристосувати свою продукцію до наших умов. Так, переважна більшість котлів уже адаптована до перепадів тиску магістрального газу (проблема, надзвичайно актуальна для України) і містять спеціальну систему, яка запобігає утворенню накипу у котлах.

Одними з найважливіших елементів будь-якої системи опалення є радіатори. Існує кілька видів радіаторів, які відрізняються матеріалом та технологією виготовлення. Традиційними для усього пострадянського простору є чавунні секційні радіатори. З-поміж інших видів радіаторів чавунні виділяються нижчими цінами, можливістю роботи при надлишковому тиску в тепломережі та довговічністю металу, який практично не піддається впливу корозії. Недоліками чавунних секційних радіаторів є підвищений ризик розгерметизації радіатора, його неестетичний зовнішній вигляд, а також низька тепловіддача. Натомість біметалеві секційні радіатори, які за своєю суттю є секціями з легких сплавів із вбудованими каналами з нержавіючої сталі, позбавлені практично всіх недоліків, притаманних чавунним радіаторам. При цьому вони володіють усіма перевагами чавунних радіаторів, зокрема, довговічністю металу та можливістю роботи при надлишковому тиску в тепломережі. Також слід відзначити високу тепловіддачу біметалевих радіаторів.

Третій вид — алюмінієві секційні радіатори — відрізняються від біметалевих лише тим, що тіло секції є вилитим із алюмінієвого сплаву. Однак поруч з такими перевагами алюмінієвих радіаторів, як доступна ціна, висока тепловіддача та невелика маса, слід відзначити і такий недолік, як електрохімічна реакція оксиду алюмінію, що покриває внутрішні стінки радіатора з лужними і кислотними теплоносіями системи опалення. Стальні панельні радіатори є цілісними зварними конструкціями, виготовленими із двох пластин товщиною 1,25–1,5 мм. Вони мають високу тепловіддачу та гарно вписуються в інтер’єр приміщення. Попри це, коло споживачів стальних панельних радіаторів є дещо обмеженим, позаяк внаслідок низького робочого тиску стальні панельні радіатори непридатні до використання у системі центрального опалення на нижніх поверхах висотних будинків, а в разі гідравлічного удару, існує високий ризик прориву радіатора. Радіатори рекомендується встановлювати під вікнами кімнати для того щоб тепле повітря, яке піднімається від радіатора, блокувало рух холодного повітря з вікна.

Провідними виробниками радіаторів є ті самі компанії, які виробляють електричні та газові котли. Експерти рекомендують встановлювати котли та радіатори виробництва однієї й тієї ж фірми — тоді не виникатиме жодних проблем із їх сумісністю. Слід зазначити, що продукція українських виробників, як правило, не надто поступається імпортній продукції відомих брендів. Так, зокрема, експерти відзначили високу якість навісних котлів, які випускаються у Білій Церкві, також схвальні відгуки отримала продукція з Рівного та Харкова. Найближчим часом очікується продовження тенденції зростання українського ринку автономних систем гарячого водопостачання, тому можна спрогнозувати подальше загострення конкуренції між існуючими брендами, а також прихід нових. Не виключено, що низка відомих західноєвропейських виробників даної продукції відкриє в Україні свої заводи, що, в свою чергу, зробить автономні системи гарячого водопостачання доступнішими для українців.