Камін - це складна архітектурна конструкція, яка не тількі прикрашає оселю, а й обігріває, надає затишок, збирає біля себе всю сім'ю. Це особливий тип відкритої кімнатної печі, в якій горить багаття. Каміни здобувають зараз усе більшу популярність не тільки як данина моді - вони дають можливість зробити наш будинок затишним та індівідуальним.

Ваш дім не залежатиме від примх природи або комунальних служб. Сучасні каміни не тількі красиві, але й прекрасно справляються з підтримкою тепла в будинку і можуть бути корисні у вирішенні багатьох інших проблем.

Каміни можна поділити на такі види: класичний, сучасний, авангард, металевий. Каміни бувають з відкритими або закритими топками. Каміни можуть бути вбудованими в стіну (класично), кутові, а також такі, вогонь у яких можна спостерігати одночасно з двох протилежних сторін. Причому усі вони різних розмірів - від невеликих до досить солідних на п'єдесталі. Дійсний класичний камін - це найпростіша пічь з відкритою топкою і прямою широкою трубою. У конструкції каміна відстутні кругові димоходи - т.зв. "обороти" - характерні для звичайної печі. Завдяки прямому димоходу гарячі гази йдуть прямо у трубу - тому камін гріє тількі тоді, коли горять дрова. Але він не може служити основним засобом обігріву. У зимових будинках разом з каміном треба класти піч, або робити інше основне джерело обігріву.

Камін добре вентилює, тому в будинку ніколи не буде сиро.

Як правило, топки в камінах мають термозахісне скло, але існують і відкриті варіанти, коли вогонь видно з усіх боків, а камін можна обійти навколо. Термозахісне скло, в залежності від моделі каміна, може бути плоским, овальним, багатогранним або складатися з двох стулок. В одних моделях топок скло відкривається убік, інші постачені механізмом, що піднімає скло нагору. Камін не можна розташовувати на шляху можливих протягів, у той же час у приміщенні, для підтримки горіння, необхідний достатній доступ кисню. Бажано також, щоб площа кімнати з каміном була не менше 20 кв.м. Так як вага каміну в зборі від 700 до 1300 кг., підлога під ним повинна мати достатню міцність. Треба зважати, щоб прилягаюча стіна була виконана з негорючих матеріалів, і в ній не проходили комунікації. Якщо стіна зовнішня - її треба облаштувати теплоізоляцією, для чого використовують мінеральну вату, покриту фольгою (вона не плавиться, не горить, при сильному нагріванні не виділяє отруйних речовин).